Рєпніни – древній чернігівський князівський рід.
Родоначальник князь Іван Михайлович Оболенський, на прізвисько Рєпня (18 коліно від Рюрика), який помер у 1523 р. Його нащадки називалися Рєпніни-Оболенські або просто Рєпніни.
З роду Рєпніних вийшло багато знаменитих полководців. У 17 ст. вони входили до родів, члени яких зводилися в бояри безпосередньо з стольників, минаючи сан окольничого.
Герб князів Рєпніних внесений до загального гербовника.
Микола Григорович Рєпнін (1778 – 1845). Князь, генерал, ад’ютант, генерал від кавалерії, член Державної ради, кавалер ордена св. Олександра Невського та св.кн. Володимира І ст. належав до дворян Полтавської губернії.
Народився 28 січня 1778 року. Він був син генерала, князя Григорія Семеновича Волконського, а матір’ю була княгиня Олександра Миколаївна, старша дочка генерала-фельдмаршала князя Миколи Васильовича Рєпніна. За Високим наказом, він прийняв у 1891 році прізвище Рєпніна, свого діда по матері.
Освіту здобув у першому Кадетському корпусі, після закінчення якого вступив до кавалергардського полку.
У війні 1812 року, брав активну участь у чині генерал-майора, нагороджений орденом св. Георгія 3-го ступеня та золотою шпагою, прикрашеною алмазами, за хоробрість. Мав необмежені повноваження в управлінні Саксонським королівством у званні віце-короля. У 1814 році призначений генерал-лейтенантом і напрвлений військовим губернатором в Україну. У Полтаві він організував кадетський корпус. 22 липня 1816 року призначений керуючим цивільною частиною у губерніях Полтавської та Чернігівської. На цій посаді він пробув до кінця 1834, коли був призначений членом Державної Ради.
З 1842 поселяється в маєтку своєї дружини в Яготині, Пирятинського повіту, де і помер 7 січня 1845 року. Похований у Свято-Троїцькому Густинському монастирі Прилуцького повіту.
Цей діяч залишив по собі добрий спогад. Він був високогуманний ти благонамірний адміністратор. Любив свій край, дбав про добробут всього населення.
Княжна Варвара Олексіївна уроджена графиня Розумовська, була дочкою графа Олексія Кириловича Розумовського та його дружини Варвари Петрівни Шереметьєвої, дружиною князя Миколи Григоровича Рєпніна. Була відомою благодійницею, яка багато зробила для жіночої освіти, сприяла влаштуванню Єлизаветинського та Павлівського інститутів, відкрила у Полтаві жіночий інститут. Приймала участь у походах свого чоловіка, влаштовуючи в дорозі лазарети для хворих та поранених воїнів.
Мирно закінчила земне життя 9 жовтня 1864р. Її тіло було відвезено в Україну та поховано поряд із чоловіком у Свято-Троїцькому Густинському монастирі.
Син – князь Василь Миколайович Рєпнін (1806-1880). Закінчив Пажеський корпус. Було визначено до міністерства закордонних справ. Титулярний радник. У 1843 р. звільнений зі служби з чином колезького асесора. Одружений на Єлизаветі Петрівні Балавін, фрейліні ЇЇ Величності, дочки генерал-лейтенанта.
Дочка – княжна Олександра Миколаївна Рєпніна (1855-1836). Похована в Олександро-Невській лаврі у Петербурзі.
Дочка – княжна Варвара Миколаївна Рєпніна (1808-1891). Фрейліна, письменниця. Була знайома з Т.Г.Шевченком та Н.В. Гоголем, з яким листувалася і надрукувала про Гоголя цікаві спогади. Брала участь у різних благодійних товариствах.
